В Ірані влада стверджує, що взяла ситуацію з протестами під контроль.
Як учора заявив міністр закордонних справ Аббас Аракчі, бунтівні акції тепер "повністю контролюються".
На день раніше - 11 січня - іранські силові структури повідомили про затримання ключових учасників протестів, не розкриваючи їх імен та чисельності.
Паралельно пройшли масові проурядові маніфестації у низці міст (на відео). У марші мешканців Тегерану взяв участь президент країни Масуд Пезешкіан.
Напередодні верховний правитель Ірану Алі Хаменеї заявив, що влада не піде на поступки "терористам" та "руйнівникам", які, за заявою іранського керівництва, прямують Ізраїлем та США.
Нагадаємо, що приводом для протестів стало падіння національної валюти та санкціоноване владою підвищення цін на пальне, проте вони швидко політизувалися та радикалізувалися, а основною вимогою стала зміна влади в країні та повалення режиму аятол. Протести публічно підтримують Ізраїль і США, а також син поваленого в 1979 році шаха Реза Пехлеві, який проживає в Америці.
При цьому ще минулого тижня у протестувальників з'явилася зброя, після чого почалися зіткнення з силовими структурами Ірану. Особливо жорстокими вони були у містах з переважно курдським населенням (у курдів традиційно тісні зв'язки з Ізраїлем).
Наприкінці минулого тижня, судячи з інформації, що надходить, на придушення бунту було кинуто крім поліції підрозділу КВІР.
І, як визнають західні ЗМІ, протести значною мірою були придушені, хоч і не до кінця. Але це сталося ціною великих жертв. Учора іранська влада заявила, що загинули 500 осіб (з них 100 співробітників силових структур).
Водночас, іранські опозиційні ресурси та ізраїльські медіа пишуть, що рахунок загиблим іде на тисячі.
Публікуються кадри з тілами у чорних мішках, серед яких люди шукають своїх близьких.
Паралельно на Заході розгортається кампанія із закликом до президента США Дональда Трампа завдати ударів по Ірану, щоб підтримати протестувальників. Інакше, як заявляється, влада вже найближчими днями зможе повністю придушити протести.
Підключився до цієї кампанії президент України Володимир Зеленський.
"Дуже важливо, щоб світ не упустив цей момент, коли зміни можливі. Кожен лідер, кожна країна та міжнародні організації мають втрутитися зараз і допомогти народу усунути винних у тому, чим, на жаль, став Іран", - заявив Зеленський.
Американські ЗМІ пишуть про те, що варіант з атакою на Іран вже опрацьовується в Білому домі, але остаточного рішення Трамп ще не ухвалив. Офіційно Вашингтон такого удару також не відкидає, однак однозначних рішень поки що не озвучувалося. Хоча Трамп і загрожує регулярно Ірану через вбивства протестувальників.
Але американські ЗМІ пишуть, що Білий дім поки що вагається. А одним із супротивників військового втручання виступає віце-президент Джей Ді Венс.
При цьому спостерігаються й спроби домовитися: до переговорів із владою країни вступив спецпредставник Трампа Стівен Dіткофф.
За даними глави МЗС Ірану, від американців надійшли деякі пропозиції, суть яких не розкривається.
Нагадаємо, раніше США вимагали від Ірану повністю відмовитися від ядерної програми - і після відмови завдали обмеженого удару. Який ультиматум висунуто зараз, невідомо. Публічно США вимагають припинити силове придушення протестів.
Втім, з урахуванням того, що протести набули вже озброєного характеру і ставлять за мету повалення влади, навряд чи Тегеран відмовиться від силових дій проти протестувальників до повного придушення протестів. Це для іранської влади питання життя та смерті. Причому в буквальному значенні слова.
Тому, цілком можливо, Тегеран погоджується на переговори з американцями лише для того, щоб виграти час і не допустити американського удару, доки бунт не буде повністю пригнічений.
Крім того, важливим є і геополітичний аспект того, що відбувається.
Якщо поглянути на останній крок Трампа проти Тегерана - запровадження 25% тарифів проти торгових партнерів Ірану - то чітко видно, що основною метою боротьби з Іраном є ослаблення Китаю, який закуповує великі обсяги нафти в Ірані, а також у нещодавно атакованій США Венесуелі (і звідти поставки нафти в КНР).
Тобто глобальні вимоги США до Ірану явно будуть пов'язані зі спробою кінцевого удару по основному супротивнику Трампа - Китаю, що, як уже пророкують західні ЗМІ, загрожує викликати новий виток торгової війни і дій Пекіна, який може відновити обмеження на постачання рідкісноземельних металів у США. А можливо, зробити й інші різкі кроки щодо американців, які, схоже, починають із китайцями тотальну геополітичну війну.
Одним із наслідків цього, не виключено, буде ще більше зближення Китаю з Росією, яке може стати головним постачальником у КНР необхідної сировини в умовах поступового перекриття інших джерел. Причому постачання можуть здійснюватися і по суші, що унеможливить їх перехоплення в морі американським флотом.
У свою чергу, це може вплинути і на політику Трампа щодо війни в Україні. Щоправда, варіанти такого впливу можуть бути різні: як посилення тиску на РФ через санкції, захоплення кораблів з російськими енергоносіями та інші заходи (що загрожують ескалацією у відносинах США з Росією), так і посилення тиску на Київ з метою спонукати прийняти основні російські вимоги щодо завершення війни, щоб вийти на угоду з Путіним і спробувати "відтягнути" РФ вiд КНР.
