У неділю, 18 травня в Польщі, яка вважається одним із головних союзників Києва у війні з РФ, пройдуть парламентські вибори, які можуть вплинути і на українців, що живуть у країні, і на саму Україну.
У фаворитах кандидат від правлячої партії "Громадянська платформа", популярний 53-річний мер Варшави Рафал Тшасковський і "польський В'ятрович" - 41-річний історик Кароль Навроцький, голова Інституту нацпам'яті, якого підтримує провідна опозиційна партія "Право і справедливість" (ПіС).
На минулих виборах Тшасковський програв нинішньому президентові Дуді, представнику ПіС у другому турі з мінімальним відривом. На тлі зростання правих настроїв у Польщі шанси на перемогу у його суперника Навроцького залишаються чималими. У разі обрання Тшасковського уряд на чолі з Туском та партією «Громадянська платформа» отримає повну владу та зможе виконати свої обіцянки, які блокував Дуда.
За прогнозом IBRiS для Polskie Radio 24, Тшасковський набирає 31,5% підтримки виборців, Навроцький – 23,6%. Переможця визначать швидше за все у другому турі, і, на думку експертів, підсумки виборів є дуже непередбачуваними і залежить від того, до кого перетечуть голоси аутсайдерів перегонів.
А це - праворадикальний Славомір Менцен із антиукраїнської партії "Конфедерація" з 12,6%, лідер партії "Польща 2050" Шимон Головня з 8,6%, Магдалена Беят від "Левиці" (6,3%) та Адріан Зандберг від партії "Разом" (5,4%). Інші кандидати набрали менше ніж 2%, серед них - скандальний Гжегож Браун з його кампанією "Зупинити бандеризацію Польщі", яку українські біженці вважають спрямованою проти себе.
Загалом питання України та українських біженців, а їх у Польщі живе близько мільйона, відіграє велику роль на польських виборах.
Обидва головні кандидати виступають за скорочення і навіть повне скасування допомоги біженцям, а Навроцький ще й критикує «бандерівську ідеологію» та порушує історичні питання, зокрема тему Волинської різанини. У свою чергу Тшасковський, який вважається найпроукраїнськішим кандидатом, буквально напередодні виборів зробив скандальну заяву - запропонував зробити з України «буферну зону» між Росією та Польщею, чим викликав хвилю «зради» в українських соцмережах. Мовляв, якщо навіть друг України заявив таке (а ще закликає забрати допомогу у непрацюючих українських біженців), то що говорити про решту. Менцен, наприклад, так взагалі закликає домовлятися з Путіним та звинувачує Україну в невдячності.
Самі українські біженці дедалі частіше скаржаться на погане ставлення з боку поляків, приниження та навіть нападу. Ситуація у цьому плані продовжує погіршуватися, враховуючи, що частина населення дратують преференції для українців у Польщі, а в суспільстві зростає втома від війни та невдоволення міграційним навантаженням (і кількість незадоволених, судячи з опитувань, лише зростає).
За даними опитування ARC Rynek і Opinia на замовлення Центру Мерошевського, за сивий рік кількість поляків, що негативно ставляться до українців, зросла з 27% до 30%, а тих, хто ставиться добре, поменшало - з 25% до 23%.
Згідно з опитуванням CBOS Centre, лише половина поляків не проти того, щоб далі приймати українських біженців, але це на 7% менше, ніж ще на початку року. А два роки тому їх було понад 80%.
Які прогнози на польські вибори та яке вони мають значення для України – розбиралася "Страна".
Райдужний прапор та "Славек-наркоман"
Вибори в Польщі відбуваються на тлі розколу в суспільстві на прихильників ліберальної повістки, яку представляють Туск і Тшасковський, та консерваторів, які підтримують ПіС та праві сили.
«Цей розкол зростає на тлі економічних негараздів та конфлікту еліт. Ліберали на чолі з Туском та Тшасковським намагаються підігравати правому виборцю, звідси й заяви про буферну зону, та обіцянки Туска заблокувати членство України в Євросоюзі, якщо не буде вирішено питання історичних суперечок навколо Волині та ексгумації. Тшасковський намагається дистанціюватися від суперечливих тим, як, наприклад, було з райдужним прапором ЛГБТ, який Навроцький під час дебатів демонстративно поставив біля Тшасковського, а той його відкинув. Навроцький, до речі, теж потрапив у скандал, коли його звинуватили у махінації під час отримання квартири, яка йому дісталася в обмін за догляд за пенсіонером, що частково підірвало його позиції. Ще він якось під псевдонімом написав книгу про польську мафіозі, а потім уже під своїм справжнім ім'ям хвалив автора, тобто самого себе. Ці два моменти підірвали довіру до нього у частини виборців», - каже "Стране" польський журналіст Томаш Квятковський.
Водночас, Тшасковський, який останні шість років успішно очолює Варшаву і якому симпатизують жителі великих міст, обіцяє лібералізувати аборти, посилити армію та зміцнити відносини з Францією та Німеччиною.
Одні хвалять Тшасковського за ефективне управління столицею Польщі, бачать у ньому міцного господарника, здатного покращити становище Польщі. Інші критикують його за занадто, на їхню думку, ліберальні погляди (хоча останнім часом він робить правий крен) і за відірваність від простого народу, за що він навіть отримав прізвисько "Рафал-Бонжур" (Тшасковський - поліглот, володіє англійською, французькою, іспанською, російською та італійською мовами), але кличку отримав скоріше за.
Наприклад, футбольні вболівальники під час фіналу кубка Польщі вивісили банер: "18.05. Не припустимо, щоб брехливий райдужний Рафал керував Польщею зі Славеком-наркоманом" (соратник Тшасковського, міністр спорту Славомір Нітрас).
Україну мер Варшави, з одного боку, начебто підтримує, а з іншого - виступає із суперечливими заявами на кшталт «буферної зони».
«Рафал Тшасковський – типу інтелектуал, метросексуал, меритократ та єврократ – під час президентських дебатів сказав, що найкращий інтерес Польщі в Україні зараз – це буферна зона між Росією та НАТО.
Буферна зона, Карл.
Нині ніщо не віщує, що президентом Польщі (у другому турі) буде обрано хтось інший, як Тшасковський. Погано навіть не те, що він не хоче відправляти польські миротворчі війська в Україну чи спекулює на найбеззахисніших українських біженцях, а те, що то людина без поглядів. Кілька років тому він розповідав, що всі, хто не хоче допомагати Києву, це зрадники батьківщини, і в останній день мерської кампанії їздив до Українського дому у Варшаві, щоб показати, який він є інклюзивним і емпатичним писарем. Тепер дуже вульгарне прочитання соцопитувань його штабом, а також уявлення про життя поляків із соцмереж, а не реального спілкування, призвели до того, що польський політичний мейнстрім став настільки україноскептичним. Поки тримаються Головня та ліві, але їхня думка найближчим часом Туск і КО питатимуть нечасто.
Українська влада в плані адекватної оцінки Польщі та польської підтримки теж має за вухами. Але будемо чесними – у польських лідерів, чи то президент чи прем'єр – є одна нагода побути лідерами вільного світу на міжнародній арені. І це випадок це Китай, Індія, Меркосур і навіть Росія. Це – Україна. Як це було під час візиту до Києва Стармера, Макрона, Мерця та Туска. Прем'єра Польщі нібито спеціально посадили в інший вагон УЗ, ніж "білих панів", і це типу метафора, як Київ, недооцінює Варшаву. Тільки ходом польські еліти самі хочуть їхати в цьому вагоні.
ПС. Тшасковський як не крути не лише кандидат, а й представник правлячої партії. Думаю, українські дипломати можуть поцікавитися у польських колег офф рекорд, чи є заява про буферну зону якоюсь новою позицією польського уряду, бо щось Туск у понеділок про це нічого не згадував», - написала на своїй сторінці у Facebook журналістка Олена Бабакова.
Ще одна скандальна заява щодо України – на своїй сторінці у соцмережі Х Тшасковський запропонував позбавити соціальних виплат українців, які не працюють.
«Ми не повинні повторювати помилки західних країн – таких як Німеччина чи Швеція, де допомога перетворилася на стимул для приїзду лише заради соціальних виплат. Для нас головне – забезпечити, щоб кожен, хто шукає підтримки у Польщі, сприяв зміцненню нашої економіки», – написав він.
Квартирний скандал та підтримка Трампа
Навроцький розходиться зі своїм опонентом з більшості питань, окрім українських біженців, проти допомоги яким також виступає (і він ще жорсткіший у своїх висловлюваннях). Він - завзятий консерватор і противник абортів. Історик обіцяє зміцнити національну валюту злотий, захистити фермерів, а також виступає проти вступу України до ЄС та НАТО, проти фінансової та військової підтримки без "взаємності" та за вирішення «Волинського питання».
Голова Інституту нацпам'яті вважається людиною Трампа, і цей фактор також може зіграти свою роль на виборах з огляду на близькість Польщі та США. Правий кандидат напередодні виборів з'їздив до Вашингтона та заручився підтримкою Трампа, який, як пишуть польські ЗМІ, сказав йому: "Ти переможеш!». Також він зустрічався з ультраправим кандидатом у президенти Румунії Джордже Сіміоном, який переміг у першому турі виборів у Румунії.
Як кажуть експерти, ПіС підтримала Навроцького через кілька причин.
«Він не асоціюється з відомими політиками з минулої влади, багато хто з яких був замішаний у корупційних скандалах, а для поляків дуже важливими є історичні питання і вони поважають Інститут пам'яті. Навроцький багатьом залишається авторитетною фігурою. Хоча антирейтинг ПіС, відсутність політичного досвіду, слабкі ораторські здібності та квартирний скандал можуть підірвати його шанси на перемогу», – каже «Країні» польський політолог Марек Мігальський.
Щодо українських біженців, то Навроцький висловився однозначно, що виплати їм треба скасувати.
Пріоритет у чергах до лікарів, при записі до школи та дитячого садка, а також у отриманні соціальних виплат має віддаватися полякам.
«Потрібно скасувати доплати до українських та інших пенсій, а соціальні виплати платитимуть насамперед полякам. Закони, які це гарантуватимуть, я внесу на розгляд до парламенту», – написав Навроцький на своїй сторінці у Х.
Йому різко опонує інший кандидат у президенти від «Левиці», віце-спікер Магдалена Беят, голоси за яку, разом із голосами за Головню, як очікується, перетечуть у другому турі до Тшасковського.
«Праві хочуть зробити з українців людей нижчої категорії. Для них українці гарні, коли прибирають їхні будинки та працюють санітарами у лікарнях, де лікуються наші діти. Але вони вже «погані», коли хочуть звернутися до лікаря, коли їхні діти потребують лікування. Що вони вигадають далі, щоб посіяти ненависть між поляками та українцями? Місця для українців у задній частині автобуса? Окремі класи у школах?» - Написала Беят на своїй сторінці в Х.
У свою чергу Навроцькому можуть відійти голоси прихильників Менцена – кандидата від ультраправої "Конфедерації", депутата сейму та власника броварні. Менцен прославився провокаційними заявами на кшталт: "Не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків та ЄС".
У лютому цього року він записав відео у Львові біля пам'ятника Бандері, назвавши його "терористом". Крім того, Менцен та його політсила брали активну участь у блокаді вантажів з українським зерном та протестах фермерів на кордоні.
Щодо питання українських біженців він також висловився жорстко.
«Скільки ми платитимемо за лікування українців у Польщі, коли немає коштів на лікування поляків? Скільки виплачуватимемо допомогу українцям?», - заявив він під час недавнього виступу Сейме.
«Менцен досить популярний у польських соцмережах, де завоював кохання серед молоді. Та й сам він – наймолодший кандидат, йому 38 років. Навроцький при виході в другий тур має шанси отримати їхні голоси, хоча зазвичай молодь не надто активна в голосуваннях. Водночас його підтримують жителі провінції та прихильники консервативних поглядів, а Тшасковського – інтелігенція та жителі міст», – каже Мігальський.
Цікаво, що серед кандидатів є і явний шанувальник Путіна. 56-річний блогер та лідер «Руху процвітання та миру» Мачей Мацяк під час теледебатів зі спікером Головнею натякнув, що підтримує президент Путіна.
«Пан маршал – друга особа в державі, але, на мій погляд, він вимовив погані слова, такі як погрози та образи на адресу президента Російської Федерації. У мене питання: якщо ми змінимо курс на добрі відносини з Росією, ви провалитеся крізь землю від сорому через свої слова про те, що ви втоптали Путіна в землю?» – заявив Мацяк.
Його опонент запитав, чи Мацяк бере гроші у Путіна, чи підтримує його на волонтерських засадах. Головня назвав російського президента військовим злочинцем, а Мацяка – його адвокатом.
Чого чекати на Україну
Загалом, кажуть експерти, незалежно від того, хто переможе, відносини Польщі та України залишатимуться напруженими.
"Враховуючи зростання ультраправих настроїв, ліберальні сили намагатимуться підігравати правому електорату, тому скоріше за все підтримка українських біженців скоротиться, а спірні історичні теми педалюватимуться. Польща, яка завжди вважалася адвокатом України в Європі, відходить від цієї ролі і починає розглядати Україну як стратегічний буфер безпеки".
У цьому сенсі показовою є торішня сварка Зеленського з головою польського МЗС Радославом Сікорським під час його узвування до Києва.
"За повідомленнями учасників розмови, атмосфера між Зеленським та Сікорським була вкрай напруженою, можна було навіть говорити про сварку. За словами джерел Onet, поляки, схоже, були як мінімум здивовані стилем, у якому Зеленський намагався поводитися з головою польського МЗС", - писав тоді журналіст і колишній польський диплом.
Зеленський одразу звинуватив Польщу, що вона не підтримує Україну у переговорах щодо вступу до ЄС. Сікорський відповів, що Польщі знадобилося десятиліття для вступу, а запропонований Офісом Зеленського термін «нереалістичний». Далі президент заявив, що Варшава має передати Україні більше військової техніки та збивати ракети та дрони над Україною. Сікорський відповів, що це неможливо без рішення НАТО. Потім Зеленський сказав, що Польща роздмухує тему Волинської трагедії з внутрішньополітичних міркувань і не повинна порушувати цю тему. Сікорський закликав до ексгумації жертв для гідного перепоховання.
"У якийсь момент атмосфера була настільки поганою, що можна було навіть говорити про сутичку", - писав портал Onet. Зазначимо, що нещодавно Сікорський пригрозив Україні «жорсткішими заходами», якщо вона не «знайде рішення» щодо Волинської трагедії. Також він закликав скасувати виплати для українців у Європі, щоб вони повернулися на батьківщину та йшли воювати.
